Я напевно просто дуже сентиментальна дура HR-ка:
"Доброго дня,
...
Приймаючи це рішення, я намагався глянути на це з сторони свого поточного роботодавця, оскільки саме перед ним у мене є певні моральні зобов'язання - не так давно я успішно переконав його в тому, що приймаючи на роботу мене, як спеціаліста, без офіційного досвіду, компанія не програє
..."

І хоча я як рекрутер тут програла з розгромним рахунком, але мені так дуже гарно і добре від того, що такі люди все ще є, і навіть у нашій пещеній галузі.

Дуже гарний мульт про людей.



Ключі є, двері відчиняться.

У більшості тваринного світу є свої маленькі та великі уловки, які допомагають їм вижити у цьому «прекрасному» повному небезпеки світі. Людина ж не може приняти вигляд каменю, особливо, якщо натура її ніжна і вразлива. Але їй дано «прикинутися шлангом»:)
Страх, сором, дискомфорт, вина – це ті відчуття, яких ми хотіли зачасту позбутися, бо вони загрожують нашому спокою.

Досвід споруджує у підсвідомості захисту систему, яка спрацьовує при найменшій загрозі душевній рівновазі.

Але усе це зачасту – форми самообману, ілюзії.

Наперед перепрошую за одні і ті самі приклади – досвід власний, постстосунковий, підтип: «все в одному».

1.       Заперечення

Ситуації, коли сильне бажання зробити щось осліплює людину, заглушає усі розуми, заставляє битися головою об стіну знову і знову. І коли чогось не вистачає, то побачити що цього не вистачає – практично не можливо.

2.       Витіснення

Ми стараємося забути факти, які не можемо прийняти. При цьому зберігаємо хорошу міну при поганій грі.

Регресія

Коли ми чимось розстроєні, напружені чи поранені (словом, дією), ми повертаємося у більш ранню стадію розвитку, ми починаємо себе вести як діти – ображаємося, втікаємо, потребуємо захисту. І тим самим показуємо, що не можемо справитися з роллю дорослої людини, яка приймає зрілі рішення. Роль дитини дає нам на деякий час відчуття емоційної безпеки.

4.       Проекція

Приписуємо іншим якості характеру, які є у нас (і нам не особливо подобаються).

5.       Реактивне формування

Цей захисний механізм - мій улюблений. Він заставляє мене висловлюватися проти моїх дійсних побажань.

Відверто критикуєте друзів, які три рази на рік відпочивають на далеких краях? Ха! Поїздка у дальні краї – саме те, чого ви хочете насправді!

 6.       Ідентифікація

Несвідомий емоційний звязок з більш успішною особистістю. Це дозволяєсприймати успіхи людей, як свої власні.

 7.       Раціоналізація

Метод «кислого винограду» і «солодкого лимону»:
Так, виноград – кислий, а лимон – дійсно солодкий. Ми у цьому можемо переконати тільки себе самого.

 8.       Компенсація

Маскуючи реальні чи видумані слабкості стараємося справити враження демонструючи сильну іншу.

 9.       Сублімація

Невиконані бажання змінюються досягненими цілями, дозволяючи легше пристосуватися до реальності.

 У цьому всьому дуже важливо зрозуміти, де діє захист, а де, відчуваючи щось неладне, ми вимушено огороджуємося від навколишнього світу.

 

Хороші книги повинні повертатися, навіть якщо якась дурна необережність відвела їх убік.

Сьогодні у пошуках нового способу проведення дозвілля вибирала книжки у "Є" і окрім інших купила собі оптимістичну мрійливу і просто красиву книжечку оповідань Прохаська "FM Галичина", яку раніше читала, а тепер вона мені знову дуже впала у настрій.

"У спортсменів є така дивна хвороба серця — воно починає боліти, коли зменшуються навантаження.

Це нагадує мені власне співжиття з багатьма людьми, яких я страшенно люблю. Переважно я бачуся з ними, ми разом тратимо час один одного — щось робимо, говоримо, блазнюємо, кудись їдемо, щось випиваємо, думаємо один про одного. Життя триває, минає і тане. Це те, що у спортсменів є навантаженням. Так буває завжди...

Але іноді їх нема, вони десь поділися. І тоді, без звичного навантаження, починає боліти серце. Затискаються легені і все, що належить до дихальних шляхів. Бракує повітря. Ти загострено починаєш розуміти, що без кількох Юрків, Олегів, Влодків, Андріїв, Іванів, Романів, Богданів не можеш витримати власної дороги. Бачиш, як без них перетворюєшся на айсберг, притягнений у якийсь дуренський порт, щоб бути розтопленим і випитим незнаними чужими людьми. Якщо я часом шкодую, що не є жінкою, то лише тому, що не можу бути всім для кількох чоловіків, які варті того, щоб прихилити їм до ніг небо. Пекло — це інші люди. Так сказав хтось, не подумавши. Бо інші люди — це рай. Інші люди, точніше ті люди, про яких ідеться, це та стріла в грудній клітці, яка муляє, але якщо її витягнути, то помреш.

І якщо варто на щось витрачати дорогоцінне життя, то власне для цього — бачити, чути, відчувати, доторкатися. Хай це безсенсовно, хай це не дасть жодного результату — не будуть збудовані хати, не виросте сад, не народяться діти. Хай від усього лишаться лише рубці на тілі І на серці. Але, віддавши цим людям частину власної долі, подаруєш майбутнє тим дітям, які вже є. Вони будуть знати, що тато знав, що робить.

Твоє маленьке партизанське військо не окупує жодної нової території, але воно існує для того, щоб не допустити окупантів на вашу рідну землю. Бо вона дійсно ваша. І ви, або ми, ніколи не зможемо влаштувати на цьому обривку тверді пекла. Тут, навіть нехотячи, можливий лише рай."

Люди, ніколи не забувайте, що ви - рай і без вас болить серце.

Якщо доного разу людина каже що їм з тобою добре і гарно, а іншого "тебе там якби особо і не було." (у житті моєму, примітка автора), то десь тут вбачається нагла брехня (принаймні автору вбачається)

Ну або принаймні подвох точно є.

А ви як считаєте?

Have U had a feeling that someone is trying to forget you? that your connection to the person is on the edge of "decision to move on" and not to Ur side?

it is a bit scary. because U cant know what's on other person's mind. He might think he's over this, he might decide not to talk to me ever again, or to avoid meeting me from now on. forever.
And that all might happen while you're living Ur life, sipping ur coffee, eating Ur lunch. and then one day you'll realize that that no-sense-sms was the last one, and that note he wrote was a "goodbye note". He might have thought i'd understand or what.. and U keep casualy replying/writing/thinking-to-write random things.

...то найкраща стратегія - швидко з нього зістрибнути.

Так каже давня мудрість індіанського племені.

У житті проте ми вчиняємо інакше, і дуже часто застосовуємо до цієї дохлої коняки зовсім інші стратегії, а саме:

1. Обзаводимося сильнішим батогом. І, зауважимо, самому ж собі. Тобто шукаємо сильніші мотиватори-стимулятори.

2. Змінюємо наїзників. Зауважте, прагнемо змінити самих себе... Ідемо на тренінги, займаємося йогою тощо... а правда заключається у тому, що люди змінюються дуже важко. Звичайно ж, набагато легше заставити скакати дохлого коня.

3. Кажемо: "Я завжди скакав на коні саме таким чином!" О, це найбільш улюблена стратегія. Вговорити себе! Зайнятися солодким самообманом, викривити реальність... Ні здохлий кінь, ні наїзник від цього не виграє.

4. Утворюємо комітет по вивченню коня. Та, ми це дуже любимо - зібратися за пивом/чаєм, влаштувати групу підтримки по підсиленню якосте здохлої коняки, і щоб потім уже ніяких сумнівів не було, що кінь, він не дуже-то і здохлий.

5. Організовуємо відвідини інших івентів і організації, щоб подивитися, як інші люди скачуть на таких же своїх здохлих коняках. Порівнювати - це ж любе діло...

6. Підвищуємо стандарти скачки на дохлих конях. Знову ж, йдемо на тренінги, семінари, продовжуємо порівнювати і так далі...

7. Створюємо "тигрову" команду по оживленню здохлої коняки.

8. Перевіряємо відповідність стану дохлої коняки сучасному навколишньому середовищу.

9. Змінюємо вимоги до коня, проголошуючи, що цей кінь - ні в якому разі не дохлий.

10. Проголошуємо, що ніякий кінь не може бути досить дохлим, щоб його бити батогом.

11. Купуємо щось, що заставить нашу дохлу коняку скакати ще швидше (наприклад, відпочинок "в чорта на кулічках".

12. Переглядаємо вимоги до продуктивності нашої коняки....

Може все-таки легше зістрибнути?

П.С.: Кінь символізує витримку, витривалість, швидкість, інтелект, мудрість, розум, комон сенс, а також силу, проворність, швидкість думки, плин часу.

Давно не було флешмобів жжшних. І от один із них.

Якщо ви накоментуєте мені цей пост, то я виберу з ваших фотографій якусь одну знимку (ЖЖ, фейсбук, Піказа, вконтактє, інше), і ви у себе в жж ect. постите розповідь про цю фотографію: історія, де була зроблена і при яких обставинах, хто фотограф, які ваші відчуття на ній.

( Stroy behind the picture )

За вибрану знимку гарно дякую re_fantazy

В додаток до складних стосунків з лідерським досвідом, до мене прийшло усвідомлення фейлу у тайм-менеджменті.
Ха, ага.
Якщо довгий час вдається виконувати великий сет завдань, то рано чи пізно воно прийде.

Провівши собі why-сесію на вихідних замість того, щоб працювати над сетом-штріх завдань було визначено мої ключові помилки.

Ітак, приступимо:

Помилка №1: Використовую пам'ять для того, щоб утримати там все, що я повинна зробити чи де побувати. У МЕНЕ Є ЗЕЛЕНИЙ ЗАПИСНИК!!!! там все це можна чудово зберігати.

Помилка №2: Намагаюся робити усе підряд. Особливо в умовах, коли роботи є дуже багато. ПЛАН, ПЛАН і ще раз ПЛАН. Тут ще даються взнаки моя здатність до створення кіпішу.

Помилка №3: В меншій мірі, але все ж - я не приділяю достатньо уваги тому, що стоїть у мене на першому місці. Часто вважаю, що дуже зайнята, щоб займатися пріоритетними справами, але, ЯКОГО ТОДІ Я РОБЛЮ ВСЕ ТЕ, ЩО Я РОБЛЮ?!?!

хе-хе, моя улюблена
Помилка №4:  дуже акуратно роблю все, що могла би не робити. без коментарів. Не придумала, що робити з акуратністю, того хай поки залишається. Якщо покращуся в усьому іншому, то це я собі сама прощу.

Помилка №5: стараюся зробити багато роботи в короткий термін. Спочатку це, звичайно були ризики не вкластися в строк, а зараз просто надлишкова самовпевненість.

Помилка №6: завжди говорю "так". ГОВОРИТИ "ТАК" (в роботі і взагалі) МОЖНА ТІЛЬКИ ТОДІ, КОЛИ ТОЧНО РОЗРАХОВАНІ СИЛИ І ВОНО СКАЗАНЕ НЕ ЗІ СТРАХУ ВТРАТИТИ ЩОСЬ/БУТИ ЗВИНУВАЧЕНМ  І Т.Д.

Помилка №7: скоро я перестану контролювати повсякденну рутину - управління потоками операцій.

Помилка №8: часто плутаю активність з продуктивністю. Тут питання стоїть в тактичності чи стратегічності методів, якими я вирішую завдання і досвід тут також має значення.

Вистачить самокритики і самоаналізу. Дякую за увагу і усім бажаю мудрості.